Братський заклад ЗСО І-ІІІ ступенів
Педагогічний колектив Братської школи
Педагогічний колектив
1й клас Братської школи
1-А клас
1й клас Братської школи
1-Б клас
1й клас Братської школи
2 клас
1й клас Братської школи
3 клас
1й клас Братської школи
4 клас
1й клас Братської школи
5 клас
6-А клас Братської школи
6-А клас
6-Б клас Братської школи
6-Б клас
7й клас Братської школи
7 клас
8-А клас Братської школи
8-А клас
8-Б клас Братської школи
8-Б клас
9-А клас Братської школи
9-А клас
9-Б клас Братської школи
9-Б клас
10 клас Братської школи
10 клас
11 клас Братської школи
11 клас
Думка в подарунок
Не знаєш, куди йти –
Шукай тих, хто знає!
Багато чого я навчився у своїх наставників,
Ще більше – у своїх товаришів, та найбільше – у своїх учнів

Із Талмуду

Намагайтеся бути хоча б трохи добрішим
– і ви побачите, що не зможете вчинити інакше.

Конфуцій

Якщо ви об’єднаєте свої думки з думками інших людей,
то ваш розум породить такі думки, яких у вас ніколи ще не було.

Д. Максвелл

Ми – це не безліч стандартних «Я»,
а безліч всесвітів різних.

В. Симоненко

Допомогти можна тільки тому,
хто цього хоче.

Павло Загребельний

Філософія життя:
той, хто думає, що може обійтися без інших, дуже помиляється.

Але той, хто думає, що інші не можуть обійтися без нього, помиляється ще більше.
Справжній оптимізм базується не на переконанні, що все буде добре,
а на переконанні, що не все буде погано.

Жан Дютор

postheadericon «Час і досі не згоїв рану…»

15 лютого відбулася лінійка пам’яті, присвячена 28 річниці виводу військ з Афганістану «Час і досі не згоїв рану…».

Її підготували учні 9 класу. На фоні пісні Розенбаума «Чорний тюльпан» звучать рядки:

Поставте скибку хліба на стакан

І голову схиліть в скорботі вічній

За тих, кого убив Афганістан,

Чиї він душі ранив і скалічив.

З завмиранням серця переглядали діти фрагменти документального фільму «Останній солдат». Вдивлялися в обличчя солдатів-афганців під час бою, під час прощання з бойовими побратимами.

Згадали учні наших земляків з Миколаївщини, які «вантажем 200», чорними тюльпанами повернулися додому. Серед 64 загиблих – наші братчани – О. Поркуян та О. Леонтьєв. Кириле Анастасія прочитала вірш М. Радкевича «Пам’яті Леонтьєва».

Звучали слова та музика… В очах закипали сльози, а душу переповнювала гордість за наших воїнів – афганців, які з честю виконали свій інтернаціональний обов’язок, а 2 тисячі українців віддали найдорожче – життя. Вічна їм пам’ять.

Лінійка завершилася хвилиною мовчання. Найдовшою хвилиною. Найтихішою, найсумнішою, найтяжчою хвилиною…

Фоторепортаж