«Час і досі не згоїв рану…»

Думка в подарунок

Філософія життя:
той, хто думає, що може обійтися без інших, дуже помиляється.
Але той, хто думає, що інші не можуть обійтися без нього, помиляється ще більше.

Намагайтеся бути хоча б трохи добрішим
– і ви побачите, що не зможете вчинити інакше.

Конфуцій

Допомогти можна тільки тому,
хто цього хоче.

Павло Загребельний

Справжній оптимізм базується не на переконанні, що все буде добре,
а на переконанні, що не все буде погано.

Жан Дютор

Якщо ви об’єднаєте свої думки з думками інших людей,
то ваш розум породить такі думки, яких у вас ніколи ще не було.

Д. Максвелл

Багато чого я навчився у своїх наставників,
Ще більше – у своїх товаришів, та найбільше – у своїх учнів

Із Талмуду

Не знаєш, куди йти –
Шукай тих, хто знає!

Ми – це не безліч стандартних «Я»,
а безліч всесвітів різних.

В. Симоненко

«Час і досі не згоїв рану…»

20.02.2017

15 лютого відбулася лінійка пам’яті, присвячена 28 річниці виводу військ з Афганістану «Час і досі не згоїв рану…».

Її підготували учні 9 класу. На фоні пісні Розенбаума «Чорний тюльпан» звучать рядки:

Поставте скибку хліба на стакан

І голову схиліть в скорботі вічній

За тих, кого убив Афганістан,

Чиї він душі ранив і скалічив.

З завмиранням серця переглядали діти фрагменти документального фільму «Останній солдат». Вдивлялися в обличчя солдатів-афганців під час бою, під час прощання з бойовими побратимами.

Згадали учні наших земляків з Миколаївщини, які «вантажем 200», чорними тюльпанами повернулися додому. Серед 64 загиблих – наші братчани – О. Поркуян та О. Леонтьєв. Кириле Анастасія прочитала вірш М. Радкевича «Пам’яті Леонтьєва».

Звучали слова та музика… В очах закипали сльози, а душу переповнювала гордість за наших воїнів – афганців, які з честю виконали свій інтернаціональний обов’язок, а 2 тисячі українців віддали найдорожче – життя. Вічна їм пам’ять.

Лінійка завершилася хвилиною мовчання. Найдовшою хвилиною. Найтихішою, найсумнішою, найтяжчою хвилиною…

Фоторепортаж

Рубрика: Шкільне життя