Братська загальноосвітня школа I-III ступенів
Педагогічний колектив Братської школи
Педагогічний колектив
1й клас Братської школи
1-А клас
1й клас Братської школи
1-Б клас
1й клас Братської школи
2 клас
1й клас Братської школи
3 клас
1й клас Братської школи
4 клас
1й клас Братської школи
5 клас
6-А клас Братської школи
6-А клас
6-Б клас Братської школи
6-Б клас
7й клас Братської школи
7 клас
8-А клас Братської школи
8-А клас
8-Б клас Братської школи
8-Б клас
9-А клас Братської школи
9-А клас
9-Б клас Братської школи
9-Б клас
10 клас Братської школи
10 клас
11 клас Братської школи
11 клас
Думка в подарунок
Філософія життя:
той, хто думає, що може обійтися без інших, дуже помиляється.

Але той, хто думає, що інші не можуть обійтися без нього, помиляється ще більше.
Допомогти можна тільки тому,
хто цього хоче.

Павло Загребельний

Якщо ви об’єднаєте свої думки з думками інших людей,
то ваш розум породить такі думки, яких у вас ніколи ще не було.

Д. Максвелл

Намагайтеся бути хоча б трохи добрішим
– і ви побачите, що не зможете вчинити інакше.

Конфуцій

Не знаєш, куди йти –
Шукай тих, хто знає!
Ми – це не безліч стандартних «Я»,
а безліч всесвітів різних.

В. Симоненко

Справжній оптимізм базується не на переконанні, що все буде добре,
а на переконанні, що не все буде погано.

Жан Дютор

Багато чого я навчився у своїх наставників,
Ще більше – у своїх товаришів, та найбільше – у своїх учнів

Із Талмуду

postheadericon Якось до козаків турків приганяли

ІСТОРІЯ ПРО КОЗАКІВ НА НОВИЙ ЛАД

Колективна робота учнів 6 класу,

керівник Силенко О.В., вчитель історії

Якось до козаків турків приганяли

Після бою щирого в полон забирали.

Турок – хлопець хоч куда:

Чорні вуса, борода.

Розказав він козакам,

Що в Туреччині – султан,

І на тюркському роздоллі

Дівчина – краса в неволі.

Коса довга, чорні очі,

Мов зіронька серед ночі.

Як почули про небогу,

Вирушили ми в дорогу,

У далеку сторону,

Так би мовить, Туреччину .

Їхали не день, не два,

А, можливо, півгода.

Злізли з коней, подивились,

Богу – батьку помолились.

Але що ж це за гора?

Глип – це піраміда фараона.

Коні наші притомились,

До піраміди притулились,

Вирішили й ми спочить.

Де ж вечеря? Що варить?

Наварили куліша,

Пригощали Тутмоса.

За вухами аж лящало,

Єгиптян всіх пригощали.

Обіцяли дать підмогу

Визволити із полону:

«Якщо солі привезете,

Військо наше поведете».

Їхали ми знову

Не день, не два,

А можливо півгода.

На чумацький шлях попали,

Мушкетерів пострічали.

Нам вони розповіли,

Звідки, де і хто вони.

Шлях до Криму показали,

Щастя й вдачі побажали.

На великому базарі

Солі ми накупували

І поїхали назад

Єгиптянам сіль віддать.

Дали нам за це волів,

Ще й в придачу пожитків.

Вирушили ми в дорогу

Шукать дівчину – небогу.

Їхали волами

Не день, не два,

А , можливо, півгода.

Коли чуєм, щось пищить,

Блимає, гуде, тріщить.

З неба падає кругляк

Нам під ноги просто «Шмяк».

Звідти вилізли вони:

Малі, лупаті та смішні.

Про пригоди наші знають

Добрим людям помагають.

Тож і нам допомогли

І до турків «відвезли».

До султана ми попали.

Грали, весело співали,

Зіллям всіх понапували,

Коли турки полягали.

Від темниць ключі покрали.

Відімкнулись п’ять кімнат, ми

І побачили в темряві

Дівчину, ту, що шукали…

Та красуню… не вгадали…

То не дівчина була,

А якась баба стара,

Адже ми її шукали

Не рік, не два, а, можливо, піввіка.

Вірш цей нашим козакам,

Вірним лицарям й захисникам

З Любов’ю написали ми,

Про них ми пам’ять зберегли.