Із забуття – в безсмертя
« У Бабиному яру були розстріляні не лише євреї, але тільки євреї тут були розстріляні лише за те, що вони були євреями». Віктор Некрасов
Під такою назвою пройшла учнівська конференція, присвячена 75 річниці трагічних подій у Бабиному Яру 28 вересня для учнів 8-А та 6 класів.
Учнями 8-А класу були підготовлені виступи з презентаціями фото, відео свідчень про страшні події 29 вересня 1941 року й наступних днів та років нацистської окупації .
Учасники конференції познайомились із історією, причинами гонінь єврейського народу ще з часів Давнього Риму, відношення до них у Київській Русі, Литовському князівстві… нацистів. Гоніння, знущання, масові розстріли, створення концтаборів та гетто – усе це пережив єврейський народ.
Учні дослідили й розповіли:
- Про нацистський план Ост;
- Події в Бабиному Яру в Києві, у Сапатій балці Братського. Розстріли сотень, тисяч ні в чому неповинних людей.
- Увічнення пам’яті жертв у літературі, живописі та скульптурі.
Активними учасниками конференції стали: Буцан Софія, Плескач Влада, Маналакова Валерія, Грохович Діана та Кузєва Аліна.
Від імені присутніх виступив зі зверненням до однолітків, школярів Подлісецький Ілля:
- будьте завжди толерантними, пам’ятайте, що всі ми – діти планети Земля. Люди всіх націй і народностей гідні поваги;
- будьте доброзичливими, небайдужими до людей, якої б національності вони не були. Ми живемо під одним небом і одним сонцем;
- вивчайте історію Батьківщини. Гордіться її героїчними сторінками і пам’ятайте трагічні сторінки;
- ставтеся до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставилися до вас;
- поважайте право інших людей, пам’ятайте, що кожна людина має невід’ємне право на життя;
- для вшанування пам’яті людей мало встановити пам’ятник – найголовніше – пам’ять серця, шана нащадків;
- пам’ятайте про самобутність, неповторність історії, культури, традицій кожної нації. Цікавтеся ними та поважайте їх – це ознака вихованої, ерудованої людини;
- щоб ніколи не повторилися страхіття Голокосту, знайте, пам’ятайте, робіть висновки, щоб ніколи не стати палачами, жертвами чи байдужими спостерігачами.