Вірш Григораш Аліни
Сиджу і думаю, як добре було жити,
Коли не було в нас війни…
Цвіло навколо, все буяло,
І люди в мирі й спокої жили.
Та ось прийшла напасниця лукава,
І все немов зів’яло на землі…
Вона забрала в когось батька,
В когось – матері, і все немов
Завмерло навкруги
Неначе зупинився час…
Дітей нещадно убивали,
Ніхто нікого не жалів…
В гаю пташки більш не співали,
І було чути тільки дзвін…
Та дзвін той був не від дитячих голосів,
Не від веселого переклику пташок,
А від страшних гармат військових…
Війна немов хвороба, нещівна,
Безжалісна, жорстока й зла…
Як ниє моє серденько за Україну любу!
Вона була квітуча, сильна, прогресивна,
Та більш вона вже не така… шкода…
Григораш Аліна
учениця 8 класу